Досвід навчальної роботи
«Формування та розвиток дослідницько-пошукових здібностей молодших школярів»
Дитина за своєю природою – допитливий дослідник, відкривач світу.
В. О. Сухомлинський
1. Місце дослідницько-пошукової діяльності в освітньому просторі
Нині людство перебуває на стадії переходу від індустріального виробництва до дослідницько-інформаційних технологій. Воно потребує творчої особистості, яка б могла мислити неординарно. Найсприятливішим періодом для активізації фантазії, уяви, пізнавальної спроможності, формування та розвитку дослідницько-пошукових здібностей є молодший шкільний вік.
Одним з актуальних завдань сучасної школи став пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях.
Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, із допомогою яких не просто б поповнювалися знання й уміння із навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Цьому сприяє формування в молодших школярів дослідницько-пошукових здібностей.
Цю проблему висвітлено в працях Я. А. Коменського, К. Д. Ушинського, В. О. Сухомлинського, Н. М. Бібік, В. І. Бондар, С. У. Гончаренко, Г. С. Костюк, В. Ф. Паламарчук, О. Я. Савченко. Їхні друкації і склали теоретичне підґрунтя впроваджуваного досвіду. Досить актуальним вважаю методичне напрацювання Г. Шкільової «Організація дослідницької діяльності молодших школярів на уроках математики».
Заслуговують на увагу науково-теоретичні обґрунтування та практичні розробки О. Савченко. У практиці своєї роботи використовую також елементи досвіду Попович Я.В. по впровадженню у навчання молодших школярів квестів.
Ознайомившись із друкаціями провідних методистів, педагогів, я прийшла до висновку, що дитина повинна розвиватися й навчатися кожної миті. Необхідно, щоб безперевно відбувалася різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність – у співпраці з учителями, батьками, іншими дітьми.
Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, починають панувати лінощі та примус. Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і дитина, яка була старанна й дисциплінована, вже не зможе набути справжніх знань та навичок. Перед собою поставила завдання: зацікавити школярів так, аби вони з нетерпінням чекали новий урок, аби добивалися високих результатів навчання.
Сучасна теоретична база дослідницько-пошукових методів навчання молодших школярів знаходиться на стадії формування. Не дивлячись на окремі публікації вчених та вчителів-практиків, питання дослідницької теорії та практики у методичній пресі висвітлені ще недостатньо. Тому є потреба допомогти вчителям у пошуках найбільш ефективних засобів навчання, які зроблять цю методику цікавою й корисною справою для учнів.
2. Актуальність та практична значущість впроваджуваної інноваційної технології
Даний педагогічний досвід по своїй суті не новий, але дещо відрізняється від масового. У чому ж його актуальність? По-перше, діти від природи допитливі й сповнені бажання вчитися, і саме період життя молодших школярів відрізняється величезним прагненням до творчості, пізнання, активної діяльності. По-друге, щоб вони могли виявити свої дарування, потрібне розумне й уміле керівництво дорослих.
Однак у школі вже багато років триває протидія традиційного і дослідного навчання. Інколи шкільний процес будується не на методах самостійного, творчого дослідницького пошуку, а на репродуктивній діяльності, спрямованій на засвоєння вже готових, кимось здобутих істин. Завдяки цьому навчанню у дитини значною мірою втрачається головна риса дослідного поведінки - пошукова активність.
Підсумком стає втрата допитливості, здатності самостійно мислити, роблячи у підсумку практично неможливими процеси самонавчання, самовиховання, а, отже, і саморозвитку. Саме тому підготовка дитини до дослідницької діяльності, навчання його умінням і навичкам дослідницького пошуку стає найважливішим завданням освіти і сучасного вчителя. Все це й зумовило актуальність теми дослідження.
Практичні результати впровадження пошуково-дослідницької діяльності: означена форма організації навчання має великий дидактичний потенціал, відповідає сучасному розвиткові суспільства, допомагає по-новому організувати навчання. Проектні, дослідницько-ігрові та веб-квест технології сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів.
Робота містить авторські розробки, які вчитель впроваджує у практику роботи. Застосування веб-квесту в освітньому процесі синтезує в собі переваги проектного методу та нові можливості використання Інтернет-ресурсів, що сприяють модернізації процесу навчання.
Ось як схематично можна представити ту особистість, виховання якої передбачає дослідницьке навчання. Це модель формування дослідника-філософа, дослідника-експериментатора, дослідника-громадянина.
3. Формування та розвиток дослідницько-пошукових здібностей молодших школярів
3.1. Тренінг дослідницьких здібностей дитини
Із перших днів дитини у школі треба вірити в розум дитини, її можливості, у її право здобувати знання з радістю. Для того, щоб школярі змогли виконувати дослідницькі проекти, навчаю їх організовувати пошукову роботу. У кожному класі ставлю перед собою інші завдання:
1-2 класи: слухати й читати на основі поставлених завдань, вести розповідь від початку до кінця, творчо використовувати знання в нових умовах, проводити дослідницьку роботу, працювати з декількома книгами.
3 клас: спостерігати й фіксувати головне в певних явищах та процесах, виділяти головну думку на основі аналізу тексту, робити висновки із фактів, виділяти суттєве в прочитаному тексті, ділити його на логічно завершені частини, виявляти зв’язки залежності між фактами, процесами, робити висновки на основі узагальнень; практикую переказ докладний та вибірковий.
4 клас: вільно переносити знання з одного явища на інше, відбирати необхідні знання із великої кількості інформації, користуватися енциклопедіями, довідниками, книгами розвиваючого характеру, змістовно висловлювати свою думку, ідею, формулювати прості висновки на основі 2 - 3 дослідів, самостійно вирішувати творчі завдання, ускладнюючи їх, вільно переходити від простого до більш складного.
За роки педагогічної діяльності розробила спеціальний тренінг дослідницьких здібностей дитини. Він включає в себе знайомство із поняттям «дослідження», колективне обговорення питань, де людина використовує свою здатність досліджувати навколишній світ, практикум «Як ставити запитання», творчі завдання на розвиток уважності. Учні дуже люблять брати участь в експрес-дослідженнях, у грі «Вороняче полювання», розробленій Джозефом Корнеллом. Так вони знайомляться з методами наукового пізнання.
3.2. Технології реалізації педагогічної ідеї
Розширення інформаційного поля школярів. Створення системи накопичення початкової інформації про певний об’єкт має відбуватися на різних уроках, у різних видах діяльності. Цьому сприяє проведення інтегрованих занять, постійне заохочення до пошуку та пригадування інформації з інших галузей наук.
На уроках часто повідомляю учням цікаві факти про звичайні предмети, які оточують нас. Тоді в учнів формується розуміння того, що і в звичайних речах багато невідомого, його цікаво досліджувати й пізнавати. Наприклад, сільські діти багато знають про овочі, а я розповідаю їм, що в Середній Азії з гарбуза роблять різний посуд, у великих гарбузах зберігають зерно та крупу; в Африці в дощову погоду мандрівники ховають у гарбуз свій одяг і використовують великі гарбузи, щоб подолати річку, будуючи із них пліт.
Взаємодія із навколишнім світом. Відомий швейцарський психолог Ж. Піаже, який спеціалізується на проблемах розвитку дитячого інтелекту, стверджує, що найважливішою властивістю природи людини є бажання до взаємодії з навколишнім світом. Дослідити, відкрити, вивчити – значить зробити крок у незвідане. Цьому сприяють навчальні екскурсії. Щоб розвинути у дітей спостережливість і пробудити інтерес до природи рідного краю, розробила спеціальні пам’ятки-інструкції для дослідження кожної пори року (Додаток 3).
Краще зрозуміти явища природи дітям допомагають досліди. Школярам дуже подобається такий вид роботи. Наприклад, під час проведення уроку на тему «Як виникає вітер» демонструю дітям досліди «Відчуй повітря», «Бачимо повітря», «У воді є повітря», «Повітря легше за воду», «Повітря можна почути».
Люблять мої школярі шкільні виставки із природного матеріалу. Скільки нового дізнаються вони під час підготовки до цього заходу. Про це свідчить фоторепортаж, зроблений у цьому році.
Клуб чомучок. Дітей треба вчити бачити цікаве навколо себе. Особливо багато різних «чому» виникає у першокласників. На годинах спілкування ми проводимо спеціальні цікаві п’ятихвилинки клубу чомучок, де слухаємо такі дитячі запитання й згодом шукаємо відповіді на них. Ось що цікавить моїх учнів: «Що таке веселка?», «Чому сонце світить удень, зірки – уночі, а на місяці не живуть люди?», «Чому йде дощ і дує вітер?», «Чому ми спимо вночі?»
Вивчаємо свій рід. У французького письменника Сент-Екзюпері є дивовижна казка «Маленький принц», а в ній описано такий епізод: «На одній із планет Маленький принц запитав:
- А де люди?
- Їх немає. Вони літають, у них немає коріння».
Це страшні слова. Дійсно, проблема багатьох людей у тому, що вони не знають свого коріння, не тримаються його. У своїй повсякденній діяльності я намагаюся виховувати школярів так, щоб вони не виростали іванами безрідними, котрі не пам’ятають роду, а знали, де їхні корені, й розуміли, яку незвичайну силу таїть у собі родина.
Свій рід та родину ми досліджуємо в кожному класі, але підсумкове заняття із виготовлення родоводу проводимо наприкінці 4 класу, коли діти вже багато знають про своїх прародичів. Це підсумок пошукової роботи всіх чотирьох років навчання.
Ефект Зейгарнік. До творчого пошуку дітей стимулює психологічний ефект Зейгарнік, який полягає в тому, що дитина краще запам’ятовує матеріал, що стосується незавершених справ, ніж тих, що вже добігли кінця. Розповідаючи щось учням, зупиняюся на найцікавішому, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес здогадування, тобто створюючи умови для пробудження інтересу до пошуку й пізнання.
На уроці читання практикую незавершене читання цікавих історій, зупиняючись до того, як настала розв’язка і запитуючи дітей, що станеться далі. Це активізує пізнавальну діяльність і читання перетворюється на цікаве заняття, що потребує розумових зусиль і стимулює бажання читати.
Зміна власної точки зору. Одне із важливих завдань учителя – допомогти дитині дивитися на об’єкт обстеження з різних сторін. У практиці моєї роботи є кілька методик такого характеру. Наприклад, вправа «Поглянь на світ іншими очима». Пропоную дітям закінчити оповідання: «Вранці небо покрилося чорними хмарами, пішов густий сніг. Великі сніжинки падали на будинки, дерева, дорогу…»
А продовжити розповідь треба кількома способами: ти просто гуляєш із друзями на вулиці; ти водій автомобіля, що їде по дорозі; ти льотчик, що відправляється в політ; ти ворона, яка сидить на дереві, зайчик або лисичка в лісі… Аналогічних завдань можна придумати багато. Спочатку відповіді будуть однотипні, а згодом вони стануть різноманітними й досить оригінальними.
Розвиткові уміння дивитися на світ іншими очима допомагає завдання «Склади розповідь від імені іншого персонажа». Пропоную дітям завдання такого виду: уявіть, що ви на деякий час стали камінцем на дорозі, твариною, людиною певної професії. Опишіть один день вашого життя.
На основі гри «Чарівні перетворення» можна провести уявний експеримент. Наприклад, при вивченні фізичних властивостей води пропоную дітям стати краплинками води, які в холоді замерзають. Діти рухаються помаленьку, стають невидимими (присідають). А потім раптом до них наближається вогонь, і краплинки знову оживають.
Створення ефекту здивування й емоційного захоплення. Стимулювати допитливість школярів можна шляхом використання інтриги, парадоксів. Так, при виченні власних імен перед уроком записую на дошці літеру О. Пропоную дітям висловитися, що ж це вона значить. А потім пояснюю їм, що це найкоротше на планеті ім’я.
За результатами досліджень англійських учених, воно належить французу О. Переконана, що на наступний урок діти самі запишуть на дошці найдовше ім’я, яке належить мешканцю Стамбула й означає «син героя-прапороносця з півмісяцем та зіркою»: Аийильцикликірмшибвйрактазнйанкаграманогау. А пізніше зможемо дослідити значення імен членів своєї родини.
Проблемні ситуації. Психологічною наукою давно доведений той факт, що психічний розвиток людини, особливо інтелектуальний, здійснюється тільки в умовах подолання перешкод, при виникненні потреби в нових знаннях. Цьому сприяє організація проблемних ситуацій на уроці.
Наприклад, на уроці читання за оповіданням В Сухомлинського «Покинуте кошеня» ставлю учням запитання: «Чому люди проходили повз кошеня, дивилися на нього, сумно хитали головою, жаліли, але йшли собі далі? Вони всі були злі? Байдужі? Чи з іншої причини? Обґрунтуйте свою думку».
Такі ситуації часто створюю на уроках читання, коли треба висловити своє ставлення до вчинку героя твору, розкрити своє розуміння слів персонажу чи автора, пояснити прислів’я чи певну ситуацію.
Обери позицію. У 2 класі під час уроку – роздуму «Коли хочеш в добрім світі жити, маєш із природою дружити» за творами «Ялинка» С. Носаня та О. Олеся проводжу інтерактивну вправу «Обери позицію». Пропоную дітям таку ситуацію: «Існує дві протилежні думки: ялинки вирубувати не слід і ялинки можна вирубувати. Я пропоную вам подумати, порадитися в парах, обрати ту позицію, яка відповідає вашим переконанням, і визначити найбільш вагомі аргументи на користь обраної позиції».
Під час уроку математики в кожній текстовій задачі можна знайти проблему, над якою молодший школяр має задуматися, якщо вчитель не буде пропонувати готові способи розв’язання задач. Розв’язання складених текстових задач, порівняння виразів, що вимагають використання відомих учням закономірностей у нових умовах, вправи геометричного змісту часто використовую для постановки перед учнями завдань проблемного характеру.
Так, наприклад, при роботі з геометричним матеріалом під час вивчення багатокутників у 1 класі пропоную дітям плакат, на якому зображено декілька трикутників, чотирикутників і п’ятикутників. Фігури на плакаті не згруповані, проте кожна група багатокутників має свій колір. Повідомляю, що фігури синього кольору називаються трикутниками, жовтого – чотирикутниками, а червоного – п’ятикутниками. А далі запитую в учнів, чому ці групи фігур мають саме такі назви. У результаті зіставлень, порівнянь і розмірковувань учні доходять певного висновку.
Створення ситуації успіху. Дитина активна тоді, коли отримує задоволення від своєї діяльності. Тому дуже часто намагаюся використовувати прийоми створення «ситуації успіху». Це емоційний відгук навколишніх на успіх члена колективу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату, навіювання дитині віри в себе. Інколи до уроку пояснюю учню складні місця, а в класі пропоную виконати йому подібне завдання, аби дитина відчула радість успіху.
Уроки-дослідження. Розвивати спостережливість, пам'ять, увагу школярів допомагають уроки дослідницького характеру. Звісно, проводжу їх не дуже часто, адже підготовка до такого уроку потребує багато зусиль. Під час вивчення загального уявлення про прикметник діти працювали у творчій дослідницькій лабораторії. Вони спробували себе в ролі юних дослідників української мови.
Шкільний музей як центр краєзнавчих досліджень. На базі нашої школи працює народний краєзнавчий музей. Побувавши там із дітьми на екскурсії, ми вирішили глибше вивчити історію свого краю, його фольклор та етнографію. Кожен учень обрав собі якийсь експонат із побуту поліщуків і почав вивчати його призначення та застосування. Особливе зацікавлення до цього виду дослідження спонукало те, що результати дитячих пошуків будуть вміщені на сайті «Заріччя» і їх зможуть прочитати інші школярі.
Творчі завдання. Для повноцінного розвитку дослідницько-пошукових здібностей поєдную репродуктивні, частково-пошукові та творчі завдання. Репродуктивні та частково-пошукові розвивають незалежність суджень, критичність мислення, здатність переносити знання та вміння в нову ситуацію. А творчі завдання сприяють формуванню та розвитку дослідницько-пошукових здібностей, оскільки у процесі їх виконання учень створює певний навчальний творчий продукт. Це може бути проект, складання оповідання за явищами природи чи за поведінкою тварин тощо. Ці теми є близькими для молодшого шкільного віку, тож учні охоче працюють над ними.
В арсеналі моєї педагогічної практики десятки таких творчих робіт. Для цього я розробляю спеціальні маршрутні листи, краєзнавчі анкети. А потім з’являються цікаві дитячі дослідження: «Моя вулиця», «Школа – наш дім». Разом із школярами ми розробили краєзначу стежину нашого села. Нею користуються й інші класні колективи.
Ігрова пошукова методика. Учителі початкових класів знають, скільки проблем виникає при вивченні на уроках математики та грамоти цифр та букв. Щоб уникнути їх, пропоную дітям пограти: домалювати необхідні деталі на картках, щоб перетворити запропоновану цифру чи букву на якийсь предмет чи істоту. Потім робимо виставку цих «кумедних чоловічків», складаємо історії про них. Інколи пускаємо такі малюнки по колу, що спонукає дітей вчитися взаємодіяти, ділитися, співпрацювати.
Сприяють розвиткові пошукових здібностей школярів загадки, ребуси, логічні завдання, ігрові моменти, пов’язані із казковими героями, які пропонують дати відповіді на запитання, вивчити, дослідити, описати певну ситуацію. Під час проведення ранку «Прекрасне посміхається із казки» діти розгадували веселі анаграми, впізнавали казкових героїв за їх вчинками.
На святі «Хто багато читає, той багато знає» впізнавали літературних героїв на певну букву. Для 1 класу розробила спеціальну першокласну подорож, на якій наймолодші школярі в ігровій формі можуть продемонструвати знання, отримані за півроку навчання в школі. Вони побувають на станціях Місто розумників, Музична галявина, Школярик та інших.
Ігрові технології використала на уроці математики із мультимедійним супроводом «Вправи і задачі на засвоєння таблиць множення числа 2 і ділення на 2. Знаходження значень виразів на дії різного ступеня». Учні допомагали старенькій Бабусі-Ягусі, яка не могла дати собі ради своїм чарівним речам.
Проектно-дослідницька діяльність молодших школярів. Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв’язання нових, пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення. Цей вид діяльності практикую на багатьох уроках.
За проектним методом розроблено урок «Загадковий світ птахів. Д.Павличко «Птиця», «Мрія». Малі групи школярів проводили пошукову роботу в різних напрямах. Одні шукали гнізда лелек у нашому селі, виясняли, де лелеки будують їх найчастіше. Інші знаходили цікаві відомості про цих птахів. Читці зацікавили школярів тим, що у віршах називали лелек буслом, чорногузом, бузьком, боцюном, гайстером, веселиком, бусьом, боцяном. Але найбільшу зацікавленість викликала в дітей робота з деформованим текстом, написаним за методикою В. Едігея.
На районний конкурс кращих педагогічних надбань «Авторський урок» підготувлено презентацію інформаційного навчального проекту «Поетична світлиця Лесі Українки». До пошукової роботи залучено всіх учнів: на уроці працювали групи інформаторів, театралів, декламаторів, художників.
3.3. Веб-квест як вид проектної діяльності
Сучасна дитина, ще не переступивши шкільний поріг, легко відкриває «двері» в Інтернет, краще й швидше за власних батьків розбирається з будь-яким телефоном, що приводить їх у захват. Вони впевнені, що подарували світу майже генія. Діти годинами безцільно просиджують за комп'ютером, живучи у віртуальному світі, убираючи в себе інформацію із сумнівних за змістом сайтів.
Але існує безліч корисних способів роботи з учнями в Інтернеті під керівництвом вчителя. Навчивши їх робити презентації, відео, знаходити сторінки спеціальних навчальних порталів, купувати спеціальні диски з навчальними програмами, які рекомендовані Міністерством освіти, ми використаємо бажання дітей працювати з комп’ютером із користю для них.
Одним із таких способів є також WEB-квест, ігровий вид учбової діяльності, пов’язаний з використанням веб-технологій. Особливістю навчальних веб-квестів є те, що частина або вся інформація для самостійної або групової роботи учнів знаходиться на різних веб-сайтах. Учитель допомагає дітям знайти необхідну інформацію, а діти її представляють своїм однокласникам.
Мої вихованці підготували багато квестів краєзнавчого характеру. Ми використовуємо матеріали сайту «Заріччя», створеного керівником шкільного народного краєзнавчого музею нашої школи. Пошукова система там дуже проста, а знайдена школярами інформація учням дуже пізнавальна. Учнями підготовлено квестові дослідження «Рослинні символи Волині», «Славетні українці».
Немає коментарів:
Дописати коментар