Тренінги

Тренінги дослідницьких здібностей дитини

Для того, щоб школярі змогли виконувати дослідницькі проекти, їх треба навчити організовувати пошукову роботу.

Завдання тренінгових занять:

1 - 2 класи: слухати й читати на основі поставлених завдань, вести розповідь від початку до кінця, творчо використовувати знання в нових умовах, проводити дослідницьку роботу, працювати з декількома книгами, намагаючись вибрати матеріал для певної мети.

3 клас: спостерігати й фіксувати головне в певних явищах та процесах, виділяти головну думку на основі аналізу тексту, робити висновки із фактів, сукупності фактів, виділяти суттєве в прочитаному тексті, ділити його на логічно завершені частини, виявляти зв’язки залежності між фактами, явищами, процесами, робити висновки на основі простих та складних узагальнень; робити переказ докладний та вибірковий.

4 клас: вільно переносити знання з одного явища на інше, відбирати необхідні знання із великої кількості інформації, користуватися енциклопедіями, довідниками, книгами розвиваючого характеру, змістовно висловлювати свою думку, ідею, формулювати прості висновки, самостійно вирішувати творчі завдання, ускладнюючи їх, вільно переходити від простого до більш складного. 

У молодших класах доцільно проводити різні види тренінгових завдань. Ось окремі з них. 

Знайомство із поняттям «дослідження».

Мета - корекція дитячих уявлень про те, що вони розуміють під словом «дослідження», знайомство з основними доступними методами дослідження: подумати самостійно, запитати в іншої людини, поспостерігати, провести експеримент. Колективне обговорення питань, де людина використовує свою здатність досліджувати навколишній світ:

- Як і де людина проводить дослідження в побуті?

- Тільки людина досліджує світ, чи тварини теж уміють це робити?

- Що таке наукове дослідження?

- Як і де використовують люди наукові дослідження?

Спостереження та уважність

Знайомство із спостереженням як методом дослідження. Вивчення переваг та недоліків спостереження. Виконання завдань на перевірку та тренування спостережливості.

Практикум «Як ставити запитання» 

Формування в учнів умінь ставити пізнавальні запитання до прочитаного, прослуханого, побаченого ускладнюються поступово. У 2 класі діти формулюють запитання за зразком, наслідуючи вчителя або продовжуючи початок речення. Звертається увага на слова, якими починається запитання, його інтонацію. Для учнів 3 – 4 класів доступним є завдання на формулювання запитань із певною метою. 

Варто розповісти дітям про те, як люди передавали інформацію один одному до того, як з'явився алфавіт. Провести такий експеримент: «Уявіть собі, що ви живете в кам'яному віці, а ці аркуші паперу - кора дерев. Ваше завдання - написати лист для своїх предків, не використовуючи букв алфавіту. Що б ви їм написали і які питання їм задали б?» Після закінчення експерименту найбільш оригінальні листи зачитуються всім дітям.

Практичне заняття по тренуванню умінь ставити запитання:

- Якими бувають запитання?

- Які слова використовують при формулюванні запитань?

- Як правильно ставити запитання?

- Поставте таке запитання, щоб можна було визначити ставлення автора до героя твору.

- Запитайте так, щоб визначити, коли відбувалася ця подія.

Вчимося виділяти головне та другорядне

Для вироблення таких умінь проводиться практична робота по виявленню логічної структури тексту, практичне заняття «Що спочатку, а що потім».

Вчимося висувати гіпотези

Гіпотеза, на відміну від простого припущення, має бути обгрунтованою, вказуючою дорогу дослідницького пошуку. Для дитячих досліджень, направлених на розвиток їхніх творчих здібностей, важливе уміння виробляти гіпотези за принципом «чим більше, тим краще». Вже сама по собі гіпотеза може стати важливим чинником, що мотивує творчий дослідницький пошук дитини. Наприклад, придумати 5 казкових пояснень, чому співають птахи (тане сніг, віє вітер, світить сонце).

Після того, як висунули гіпотезу, їй необхідно дати певну оцінку, яку можна перевірити за спеціальними таблицями, за даними інтернет-посилань.

Вчимося робити висновки 

Один із варіантів: визначте живих істот за такими ознаками та поясніть, чому ви так вирішили: 

Боягузливий, швидкий, спритний, хитрий; 

Розумний, злий, швидкий, сильний; 

Запасливий, маленький, слабкий, спритний.

Гра «Вгадай предмет»

Діти діляться на дві команди. Перед командами кладуть на стіл зовсім невідомий предмет, наприклад: амперметр, транспортир і тому подібне. 

Завдання: задавши найменшу кількість питань, ви повинні дізнатися все, що можна, про цей предмет. Виграє команда, яка задала найменшу кількість питань і дізналася найбільшу кількість інформації про предмет. 

Знайти помилки у припущеннях

Діти мають навчитися знаходити помилки у різних твердженнях. Наприклад, мають обґрунтувати, що неправильне в цих виразах.

1. Сонце сіло за обрій і почався день. 

2. Влітку в будинках з'являються свіжозрубані ялинки і пахне мандаринами. 

3. Продзвенів будильник, і Сергійко ліг спати. 

4. Весна принесла нам багато ягід, грибів та опалого листя. 

Експрес-дослідження

Перед прогулянкою по території школи клас ділиться на групи по 2 - 3 учні. Кожна група отримує завдання самостійно провести міні-дослідження. За підсумками цього дослідження проводиться міні-конференція, де із короткими повідомленнями виступають бажаючі. 

Колективна гра-дослідження

Початкові навики спостережливості допомагає розвинути гра «Вороняче полювання». Автор цієї ідеї Джозеф Корнелл.

Етапи гри: кожному учню видається лист для полювання, пакет, білий листок паперу та олівець; пропонується знайти те, що зафіксовано в листі для полювання; протягом 10 - 15 хвилин учні збирають на пришкільній ділянці необхідні предмети; згодом колективно обговорюють та аналізують їх. 

Лист для полювання

1. Пір’їнка. 2. Насінина будь-якої рослини. 3. Насінина, принесена вітром. 4. Колючка. 5. Тваринка або комаха захисного кольору. 6. Щось кругле. 7. Щось пухнасте. 8. Щось гостре. 9. Три речі, які можна віднести до сміття. 10. Щось зовсім пряме. 11. Щось гарне. 12. Щось зовсім непотрібне в природі. 13. Пожований листок. 14. Щось таке, що може шуміти. 15. Щось дуже важливе для природи. 16. Сонячна ловушка. 17. Щось м’яке. 18.Кісточка. 19. Велика усмішка. 

Розширення інформаційного поля школярів

Створення системи накопичення початкової інформації про певний об’єкт має відбуватися на різних уроках, у різних видах діяльності. Цьому сприяє проведення інтегрованих занять, постійне заохочення до пошуку та пригадування інформації з інших галузей наук. 

На уроках слід повідомляти учням цікаві факти про звичайні предмети, які оточують нас. Тоді в них формується розуміння того, що і в звичайних речах багато невідомого, його цікаво досліджувати й пізнавати. Наприклад, сільські діти багато знають про овочі, але будуть із цікавістю слухати ось такі факти: у Середній Азії з гарбуза роблять різний посуд, у великих гарбузах зберігають зерно та крупу; в Африці в дощову погоду мандрівники ховають у гарбуз свій одяг і використовують великі гарбузи, щоб подолати річку, будуючи із них пліт. Такі відомості допомагають розвиткові дослідницьких інтересів.

Взаємодія із навколишнім світом

Відомий швейцарський психолог Ж. Піаже, який спеціалізується на проблемах розвитку дитячого інтелекту, стверджує, що найважливішою властивістю природи людини є бажання до взаємодії з навколишнім світом. Дослідити, відкрити, вивчити – значить зробити крок у незвідане. Цьому сприяють навчальні екскурсії. Щоб розвинути у дітей спостережливість і пробудити інтерес до природи рідного краю, слід використовувати спеціальні пам’ятки-інструкції для дослідження кожної пори року.

Клуб чомучок

Дітей треба вчити бачити цікаве навколо себе. Особливо багато різних «чому» виникає у першокласників. На годинах спілкування варто проводити спеціальні п’ятихвилинки клубу чомучок, де діти ставлять запитання, які їх цікавлять, а потім всі разом шукають відповіді на них. 

Ефект Зейгарнік

До творчого пошуку дітей стимулює психологічний ефект Зейгарнік, який полягає в тому, що дитина краще запам’ятовує матеріал, що стосується незавершених справ, ніж тих, що вже добігли кінця. Розповідаючи щось учням, варто зупинитися на найцікавішому, залишаючи дитині змогу самій включитися у вирішення проблеми, у процес здогадування, тобто створити умови для пробудження інтересу до пошуку й пізнання. 

Зміна власної точки зору

Одне із важливих завдань учителя – допомогти дитині дивитися на об’єкт обстеження з різних сторін. Цікавою для дітей є вправа «Поглянь на світ іншими очима». Дітям пропонується закінчити оповідання: «Вранці небо покрилося чорними хмарами, пішов густий сніг. Великі сніжинки падали на будинки, дерева, дорогу…» А продовжити розповідь треба кількома способами: ти просто гуляєш із друзями на вулиці; ти водій автомобіля, що їде по дорозі; ти льотчик, що відправляється в політ; ти ворона, яка сидить на дереві, зайчик або лисичка в лісі… 

Аналогічних завдань можна придумати багато. Спочатку відповіді будуть однотипні, а згодом вони стануть різноманітними й досить оригінальними. 

Розвиткові уміння дивитися на світ іншими очима допомагає завдання «Склади розповідь від імені іншого персонажа». Дітям пропонуються завдання такого виду: уявіть, що ви на деякий час стали камінцем на дорозі, твариною, людиною певної професії. Опишіть один день вашого життя. 

Створення ефекту здивування й емоційного захоплення

Стимулювати допитливість школярів можна шляхом використання інтриги, парадоксів. Так, при вивченні власних імен перед уроком записати на дошці літеру О. Запропонувати дітям висловитися, що ж це вона значить. А потім пояснити, що це найкоротше на планеті ім’я. За результатами досліджень англійських учених, воно належить французу О. Такий ефект здивування спонукатиме до майбутніх досліджень імен членів дитячих родин. 

Дітям можна запропонувати прочитати й найдовше ім’я, яке належить мешканцю Стамбула. Воно означає «син героя-прапороносця з півмісяцем та зіркою»: Аийильцикликірмшибвйрактазнйанкаграманогау.

Проблемні ситуації

Психологічною наукою давно доведений той факт, що психічний розвиток людини, особливо інтелектуальний, здійснюється тільки в умовах подолання перешкод, при виникненні потреби в нових знаннях. Цьому сприяє організація проблемних ситуацій на уроці. 

Наприклад, на уроці читання за оповіданням В. Сухомлинського «Покинуте кошеня» слід поставити учням запитання: «Чому люди проходили повз кошеня, дивилися на нього, сумно хитали головою, жаліли, але йшли собі далі? Вони всі були злі? Байдужі? Чи з іншої причини? Обґрунтуйте свою думку».

Обери позицію

У житті кожної людини бувають ситуації, коли треба зробити вибір. Тому ще з молодших класів дитина має вміти обирати правильну позицію. Так, у 2 класі під час уроку-роздуму «Коли хочеш в добрім світі жити, маєш із природою дружити» за творами «Ялинка» С. Носаня та О. Олеся можна провести інтерактивну вправу «Обери позицію». Дітям пропонується така ситуація: «Існує дві протилежні думки: ялинки вирубувати не слід і ялинки можна вирубувати. Подумайте, порадьтеся в парах, оберіть ту позицію, яка відповідає вашим переконанням, і визначте найбільш вагомі аргументи на користь обраної позиції». 

Створення ситуації успіху

Дитина активна тоді, коли отримує задоволення від своєї діяльності. Тому слід використовувати прийоми створення «ситуації успіху». Це емоційний відгук навколишніх на успіх члена колективу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату, навіювання дитині віри в себе.