Тема. Першокласна подорож.
Мета. Удосконалювати вміння інсценізувати народні казки; розвивати творчі здібності дітей, виховувати почуття колективізму, згуртованості.
Обладнання. Музична апаратура, карта подорожі, потяг, костюми казкових героїв. На дошці - карта подорожі, потяг.
Учитель. Сьогодні наші першокласники прийшли на своє перше свято. І зветься воно – першокласна подорож, тому що на святі ми будемо подорожувати різноманітними містечками, станціями та зупинками. А щоб ми змогли повсюди побувати, усім потрібно дуже гарно працювати. Для подорожі у нас є ось така карта і, звичайно ж, чарівний потяг. Керувати потягом буде Мирослава Леонідівна. Отож, усі сідаємо в потяг і …поїхали.
(Звучить музика)
Містечко розумників
Ведучий. Перша наша зупинка – це містечко Розумників. Через це місто можуть проїхати тільки дуже уважні дітки. Отож підніміть очки вгору й уважно погляньте на гусеницю, яка несе цифри. (Учні знаходять помилки в розміщенні цифр). А раз ви так гарно знаєте цифри, то зможете відповісти на запитання, які підготували вам мешканці цього містечка.
Входить Фея Розумниц.
- Доброго дня, дітки. Я – Фея Розумниця. Ось вам мої завдання.
- Скількох звірів зустрів Колобок у лісі?
- Скільки тварин тягло ріпку?
- Скільки мешканців було у Рукавичці?
- Скільки козенят було у матері-кози?
- Скільки яєць знесла Курочка Ряба?
У нашому містечку, як і у всіх інших, є ярмарок. Послухайте, що тут продається, і здогадайтеся, хто ж продавець.
Продається пишний хвостик модницям на диво.
Продається гарний хвостик, купуйте сміливо.(Лисиця)
Продається біла шубка, легка, мов пушинка,
Тепла, як у хаті грубка, гарна, як сніжинка. (Заєць)
Ось продаємо голочки й купим собі піджачки. (Їжаки)
Ох, не хочу вже співати, хочу голос свій продати,
А куплю магнітофона, під’єднаю мікрофона… (Соловейко)
Продаю я мишоловки, мишеня самі ловіть!
Буду лиш сметанку їсти й молочко із блюдця пить. (Кіт)
Досить вже мене жаліти, хочу я розбагатіти –
Ключик золотий продам і тоді на заздрість вам
Буду жити у багатстві. (Буратіно)
Молодці, ви справилися із усіма завданнями, які чекали на вас у містечку Розумників. До побачення. (Фея виходить)
Ведуча. А ми з вами сідаємо в потяг і рушаємо далі. (Звучить музика).
Станція казкова
Казка
Здрастуйте, хлопчики і дівчатка.
Я – українська наша казка,
Прийшла із глибини віків.
В мені і правда, й мрія, й ласка,
І дух народу не зітлів.
Я – ніби та жива криниця,
В якій ти не побачиш дна,
Лиш зіронька у ній іскриться,
Мов мрія людства чарівна.
Я зустріла вас на цій станції недаремно, бо ж хочу побачити, чи знаєте ви мої казки. Послухайте уривки з ваших улюблених казочок і скажіть мені їх назви.
- Був собі дід Андрушка, а нього – баба Марушка, а в баби – донечка Мінка, а в дочки – собачка Фінка, а в собачки – киця Варварка, а в киці - вихованка – мишка Сіроманка. («Ріпка»)
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить.
Де не взявсь, Кабан біжить,
Тут і Вовк іде, й Ведмідь,
Й кожен в хатці хоче жить. («Рукавичка»)
- Ні, дідусю, я не пила, я й не їла. Як бігла через місточок, вхопила кленовий листочок. Як бігла через грабельку, вхопила водиці крапельку. Тільки пила. Тільки й їла. («Коза-дереза»)
- Приплинь, приплинь до бережка, дам я тобі їсти й пити…(«Івасик-Телесик»)
- Далі казка ось така:
Знайшов Півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не працював. («Колосок»).
- Молодці, діти. Багато ви моїх казок знаєте. Я дуже задоволена вами.
Той, хто народні казочки читає,
Він ніби із джерельця воду п’є.
По вінця серце й розум напуває,
Бо давня мудрість у казках тих є.
Ведучий
- Казко, учні 1 класу мають для тебе сюрприз. Залишайся з нами. (Казка сідає до учнів)
- Діти, ви, звичайно ж, любите казки. А чи знаєте ви казку «Колобок»?
- Хто спік Колобка?
- Дуже багато звірів хотіли його з’їсти, напевне, він був… (смачний).
- Казка закінчується весело чи сумно?
- Чому сумно, як ви гадаєте? (Тому що Лисичка з’їла Колобка).
Сьогодні учні першого класу підготували вам свою казочку про Колобка. Наша казка закінчується добре. А вся причина в тому, що Колобок наш ходив до школи і був розумний. Отож, зустрічайте Колобка!
Колобок (весело).
Я по засіку метений, я на яйцях спечений,
Я від баби утік, я від діда утік...
Вибігає на стежину Зайчик.
Колобок (сміливо). Ой, ти хто?
Зайчик
Я зайченятко, зайченя, я довгі вуха маю,
Нікого в світі не боюсь, хоч всі мене лякають.
Зайчик. Колобок, Колобок, я тебе з’їм.
Колобок). Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю.
Зайчик. Е-е, ні. Ти ж сучасний Колобок, ходиш до школи, все знаєш. Дай правильну відповідь на запитання, тоді й відпущу. Яка шубка в мене літом, а яка зимою?
Колобок. Літом у тебе шубка сіренька, а зимою біленька.
Зайчик. Правильно. Ну, раз ти відповів на питання, то йди собі своєю дорогою.
Колобок (весело).
Я по засіку метений, я на яйцях спечений,
Я від баби утік, я від діда утік...
Вибігає з лісу злий Вовк просто на стежину до Колобка.
Колобок (сміливо). Ти хто такий?
Вовк (грізно).
Я вовчок-третячок, маю довгий язичок.
Я зайчатини шукаю, раз нема — тебе спіймаю.
Пауза.
Вовк. Колобок, Колобок, я тебе з'їм!
Колобок (тремтячи). Не їж мене, Вовчику-братику. Я тобі пісеньку заспіваю.
Вовк. Е-е, ні. Ти розумний Колобок. Полічи до десяти, буду слухать залюбки.
Колобок (впевнено). Один, два, три, чотири, п'ять...
Вовк (зненацька перебиває). Вийшов зайчик погулять. А ти випадково не бачив тут Зайчика?
Колобок (впевнено). Бачив. Він побіг он туди.
Колобок показує у бік, протилежний тому, куди побіг Зайчик. Вовк не слухає, як Колобок продовжує рахувати, й щоду¬ху мчить за зайцем.
Куди, ти, Вовчику-братику?
Вовк (на бігу промовляє). Ніколи мені твою лічбу слухати, мені потрібно Зайчика наздоганяти!
Іде Колобок далі й співає свою пісеньку.
Колобок (весело).
Я по засіку метений, я на яйцях спечений,
Я від баби утік, я від діда утік...
Виходить із лісу Ведмідь, і просто до Колобка.
Ведмідь (ліниво).
Я ведмедик вайлуватий, ну, а влітку, навпаки,
Їм малину залюбки.
А коли її нема, з'їм охоче колобка.
Колобок (з острахом). Не їж мене, Ведмедику, я тобі піс¬ню заспіваю.
Ведмідь. Е-е, ні. Пісень, танців я не люблю. Ти краще мені про малину розкажи. Може, солодше на душі стане.
Колобок (чітко ü святково).
Через поле і долину в'ється стежечка в'юнка.
На галявині малина солоденька та смачна?
Ведмідь (задоволено). Чудовий віршик. Іди собі далі та лихим звірям на зуб не попадайся. А я піду галявину з малиною шукати.
Колобок (іде по дорозі та співає).
Я по засіку метений, я на яйцях спечений,
Я від баби утік, я від діда утік...
Вибігає з лісу Лисичка, та просто до Колобка.
Лисичка (улесливо).
Я лисичка, я сестричка.
Дуже гарна в мене звичка.
Я знайомлюсь з багатьма,
Проте друзів все катма.
Пауза.
Лисичка. Колобок, Колобок я тебе з'їм.
Колобок (з острахом). Не їж мене, Лисичко-сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.
Лисичка (лукаво). Ану, заспівай!
Колобок (співає веселу пісеньку «Чого вчать у школі» на муз. В.Шаїнського)
До п'яти додати два,
По складах читать слова
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Вміти книжку берегти,
Бути чемними завжди
Вчать у школі, вчать у школі, вчать у школі.
Лисичка (із цікавістю). Хіба ти й справді вмієш читати, писати й рахувати?
Колобок (із гордістю). Так, звичайно.
Лисичка (зацікавлено). Візьми мене до своєї школи. Я теж хочу всьому навчитися. А головне—знайти вірних друзів. У мене їх чомусь зовсім немає.
Колобок (весело). Гаразд! Ходім!
Ведучий
Ось так закінчується казочка про сучасного Колобка. А час перебування нашого потяга на станції Казковій обмежений, тому сідаємо зручно і їдемо потягом на наступну зупинку. (Звучить музика)
Мовна зупинка
1 учень.
Мов багато є у світі,
І це знають усі діти.
Є і польська, і англійська,
І китайська, і російська.
Та найкращая для всіх
Мова та, що є у них.
2 учень.
Буду я книжки читати,
Буду я пісні співати.
Буду вчити мову дідуся,
Матінки, бабусі й татуся.
Входить Королева слів
Королева. Хтось мене тут кликав?
Ведуча. Та ми ніби нікого й не кликали.
Королева. Як то не кликали? Ввійшли в моє королівство, такі гарні слова читали і не кликали…
Ведуча. В чиє королівство?
Королева. Та роздивіться ж нарешті. Ви потрапили в величезну мовну країну. А я – Королева Слів.
Ведуча. Вибачте, Ваша величність! Ми якось розгубились і зразу не зрозуміли. Ой, а що це за місток? Тут якісь сходинки…
Королева. Авжеж! Не потрудившись, не зможеш вийти через цей місток з мого Королівства. Тому – ось вам моє перше завдання.
- Назвати якнайбільше слів на букву М. (Відповіді учнів).
- Молодці! Початок зроблено. А тепер нове випробування! З букв одного слова скласти й записати інші слова. ТРАНСПОРТ (спорт, рот, торт, порт, рано, сорт, роса, тост, тато, сон).
- І з цим завданням ви гарно впоралися. Тоді останнє моє завдання. Розкажіть скоромовки, які ви знаєте. (Відповіді учнів).
Ведуча. Цікаво у вас тут, шановна королево, але наш час закінчується. Потрібно рушати далі.
Королева. Я не прощаюсь з вами, бо ми дуже часто будемо зустрічатись на сторінках книг. До нових зустрічей. (Королева виходить)
Ведуча. А ми продовжуємо нашу першокласну подорож. (Звучить музика)
Станція «Школярик»
Загадка
Хто кричав тут, хто сміявся?
Хто у ігри з вами грався?
Я - принцеса вередлива.
Я примхлива і зрадлива.
Я наказувати звикла,
Я на цьому стерла ікла.
І мені веліла фея
Вас усіх тут потримати
І в дорогу не пускати.
Ведучий
Хто тут знову заважає? Нас в дорогу не пускає? Звільніть нам шлях!
Загадка
Так просто цю станцію я не залишу.
Спочатку завдання вам дати я мушу.
Ведучий
Ну що, згодні, малята? Виконаємо завдання, щоб продовжити нашу подорож?
Загадка
Тоді ось вам мої запитання:
- Для чого людині гребінець? (Розчісуватися)
- Що люблять смоктати малюки?(Соску)
- Як називається їдальня для птахів?(Годівничка)
- Про нього кажуть «клишоногий». (Ведмідь)
- Мишка Джері, а кіт? (Том)
- Якого звіра звали Гена? (Крокодила)
- Чоловік з мотором? (Карлсон)
- Прізвисько ведмедика Вінні? (Пух)
- Як називається ніс у слона? (Хобот)
Молодці, ви гарно впоралися із цим завданням. Я вас більше не затримуватиму. Ласкаво прошу на станцію «Школярик».(Виходить)
Ведучий
А на цій станції один хлопчик першокласник Миколка збирався до школи. Послухайте про нього історію.
Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку.
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Два ведмедики, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще й стільця, стола і парту,
Ще й географічну карту,
Трактора, машину, мило.
Вже й надворі звечоріло.
- Як ви гадаєте, чи все це потрібно Миколі у школі?
Учитель вдруге читає вірш, а діти хлопками в долоні відмічають, що у школі потрібне, а що ні.
- А зараз відгадайте загадки від хлопчика Миколи. Так як ми знаходимося на станції «Школярик», то й загадки вам будуть шкільні.
- Хто загадку відгадає, зразу руку піднімає.
Невелика хатка, там живуть малятка,
Ми їх, гостроносих, у портфелі носим. (Олівці)
Маленьке, сіреньке, по полю стрибає.
Проріхи-горіхи мерщій витирає. (Гумка)
Грамоти не знаю, а цілий вік пишу. (Ручка)
Рівно риску провести і квадратик спробуй.
Та візьми спочатку ти цю пряму особу.
Натиск витримає стійко впевнена струнка …(Лінійка)
Чистенькі віконця сміються до сонця.
Діточки довкола, це наша люба…(Школа)
Ведучий. А зараз надійшов час позмагатися.
1. Змагання спритних. До двох паличок прив’язують кінці шестиметрового шнура. Посередині закріплена кольорова стрічка. Одну паличку тримає один учень, а другу – інший. За сигналом удвох починають намотувати шнур на свою паличку. Перемагає той, хто швидше накрутить його до середини.
2. Прочитати слово, прикріплене на спині у товариша.
3. Гра «Впізнай мене». Учень із зав’язаними очима намагається впізнати свого однокласника.
- Сподобалось вам на станції «Школярик»?
- Але ж нас чекає ще музична галявина. Тому рушаймо далі. (Звучить музика)
Музична галявина
Ведучий
- Ось ми і прибули на кінцеву зупинку нашої подорожі. А так як ця зупинка – музична, то запрошуємо наших першокласників виконати улюблену пісню.
Виконання учнями пісні.
- Ось і закінчилася наша подорож, і ми знову повертаємося у наш світлий клас. Ви, дітки, молодці, змогли здолати всі перешкоди. Хай вас усіх єднає міцна дружба, а поперу чекає лише веселе шкільне життя. (Звучить музика).
Немає коментарів:
Дописати коментар