Поліський обряд "Одруження комина"

Мета. Поглибити знання учнів про поліські традиції, обря¬ди; познайомити школярів з унікальним поліським звичаєм «Одруження комина», переконати дітей в необхідності берегти традиції, у яких втілюється самобутність українського народу, виховувати повагу до рідної культури.

Обладнання. Зала святково прикрашена рушниками, осіннім листям, колоссям пшениці; на сцені створено інтер’єр поліської хати; у глиняних тарілках - млинці. Діти в українських костюмах.

Мультимедіа: аудіозапис поліських пісень та мелодій, відеофільм «Обряд одруження комина». 

Хід свята

Звучить фонозапис давньої поліської мелодії, на його фоні звучать слова вчителя.

Учитель. Кожна нація має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Надзвичайною красою, багатством і розмаїттям відзначаються традиції, звичаї, обряди та свята українського народу. Унікальні обряди зберігає й наш поліський край.
На сьогоднішньому святі ми дізнаємося про те, як відзначали на Поліссі день Семена, які дійства виконували в цей день у поліських хатах. Отож гостинно запрошую всіх на свято «Одруження комина на Поліссі».

Музика звучить голосніше.Входять дівчаткаі в національному одязі, сідають на лаві з шиттям і починають розмову. 

1. Ось і закінчилося літечко. Завтра вже 14 вересня. 

2. А це ж незвичайний день.

3. У чому ж його особливість?

4. Це ж день Семена. За християнським календарем це перший день осені, а в давнину - і початок нового року. 

5. На Поліссі в переддень свята Семена влаштовували цікавий обряд — «женити комина».

Учитель. Цей обряд записав у Пінському повіті, куди входив наш Зарічненський район, у 1883 році знавець побуту поліщуків, етнограф та фольклорист Павло Васильович Штейн. Він опублікував свою знахідку в книзі «Этнографическое обозрение» №3 за 1898 рік. За змістом пісні, яку записав дослідник, можна зрозуміти, що цей обряд відбувався в селі, де розмовляли українською мовою. 

Завідуюча Сарненським етнографічним музеєм Раїса Костянтинівна Тишкевич у 2008 році записала такий обряд у селі Серники Зарічненського району. Отже, цей обряд був поширений у наших селах. Мипробуємо його сьогодні відновити. 

Гасне світло. У напівтемряві з’являється дівчина в полотняному одязі зі свічкою.

Традицій скарб ми пригадаєм.

Зі святом Семена вас привітаєм.

З радістю, щирістю, Божою милістю, 

Зі святом Семена вітаєм.

Входить друга дівчина зі свічкою.

Ми про давнє свято свічки

Досі ще не знали,

Хоч його у нашім краї

Люди шанували.

Входить третя дівчина зі свічкою.

І було за що любити:

Тільки-но стемніє –

Свічка починала жити,

Даючи надію.

Учитель. Комин – це труба, яка слугує для виходу диму назовні. У давнину на Поліссі було 2 комини: один великий, який ішов прямо із печі через дах будинку, і другий маленький, що знаходився на деякій відстані від печі. Ця труба називалася лучником. Слово це походило від слова «лучина». Це смолові скіпки, якими поліщуки освічували свої будинки. До цієї меншої труби, сплетеної із очерету та обмазаної глиною, підвішували залізну решітку, на якій палили лучину. Як це було колись, розкажуть хлопчики. 

1. Більшу частину справ після закінчення польових робіт поліщуки виконували рано-вранці, ще до світанку, при світлі лучини. І називали цей час досвітком. Чоловіки виготовляли вози, плели коші, жінки пряли, шили, ткали.

2. Щоб заохотити сім’ю, дітей, слуг, тимчасових працівників-батраків до вранішньої роботи, на Семена в усіх будинках поліщуків влаштовували «одруження комина». 

3. Якщо свято Семена попадало на пісний день, обряд переносили надалі.

Дівчата зі свічками виходять. Входить господиня. 

Господиня. Із самісінького ранку я сьогодні готую різну смачну їжу. Ось напекла цілу гору млинців, бо це ж головна страва на сьогоднішньому частуванні. Обів’язала трубу новим вишиваним рушником, а дочки прибрали її польовими квітами. Стіл накрила новою скатертиною. Поставила його біля самої печі, бо в цей день так годиться. Ось чекаю свою родину до столу.

Входять члени родини, слуги, сідають за стіл.

Господар встає, потім за ним усі присутні, господар читає молитву.

Дочка. Благословіть, батьку, жениху-комину пісню заспівати.

Батько. Благословляю.

Дівчина співає. 

Ой прийшли вже ноченьки довгеньки,

Посвіти ж нам, комину біленький.

Ми ж тебе квітами убрали, 

Барвіночком, рутою оперезали.

Спів підтримують усі присутні.

Ми ж тебе, комине, будемо женити, 

Горілочку, пиво, мед пити.

Світи ж, коминочку ясненько,

Побужай челядочку раненько, 

Шити, прясти, ткати молодим, 

А подарочки збирати старим.

Коминочку, ти нам спогадай, 

Кручу, верчу й бурю проганяй.

Дим і сажу неси ворогам,

Світ, охоту й радість пошли нам

Господиня наша, поглядай,

Усім їстоньки підсипай. 

Кожен за столом каже слова побажання:

- Щоб так рано вставали й щиро працювали, як голосно співали!

- Поздоров, Боже, дідуся й бабусю, дядька й тітку, діток, челядників, приятелів та добродіїв!

- Бережи, Боже, храм Господній, щоб слава Божа не зникала й мир Божий до храму привертала!

- Захисти, Боже, худобину: коней, волів, корів та їхніх діток та всяких інших тварин!

- Зароди, Боже, хлібець, жито, пшеницю та всяку пашницю!

- Захисти, Боже, бджілок, винеси їх на красну весну, кому Бог дав старання! Додай медку та вощинки на свічечку до храму!

- Дай, Боже, челяді охоту раненько вставати, при світлі працювати!

- Дай, Боже, щоб нашому роду не було переводу, а добро текло у нас віки!

Встає нарешті батрак і промовляє:

- А я, батрак, ось що вам скажу: в школі не вчився, віншувати не змудрився!

Господиня. Усі висловили свої побажання, а зараз за давнім звичаєм я обсиплю комин гарбузовим насінням, а ви їх потім зберете. Проведемо навіть конкурс: хто збере найбільше насінин, буде вважатися найвправнішим серед нашого товариства.

Господиня обсипає комин гарбузовим насінням, 

присутні збирають його на підлозі, рахують, вітають переможця.

Господар вносить солодке частування.

Господар. На свято Семена прийнято пригощати гостей. Тому частую вас пряниками, бубликами, грушами-глиничками, калиною, клюквою. А ось головне частування – мед із сотами. Частуйтеся, але не забувайте: хто завтра рано не встане, буде лінуватися, почує на свою адресу слова: «На Семена мед-пиво любив пити, не лінуйся й робити!»

Учитель. Ось так на Поліссі в давнину проводили на Семена обряд «Одруження комина». Це дійство побутувало в селах, які знаходилися на українсько-білоруському пограниччі. У деяких білоруських селах старожили відтворили цей обряд, і ми маємо можливість переглянути його на екрані.

Перегляд відео обряду «Одруження комина», знятого в селі Дзержинськ Лельчицького району 23 жовтня 2011 року. 

Учитель. У народі існує чимало прикмет, пов’язаних із святом Семена.

Входить двоє школярів і називають ці прикмети.

 На Семена ясно – осінь буде погожою й теплою.

 На Семенів день вітер із півдня – буде зима тепла.

 Якщо гуси відлітають на Семена – чекай ранньої зими.

 На Семена багато павутини – осінь буде довга та ясна.

Господар. Зараз я запалю свічку, світло якої буде доповнювати сяйво вже не такого гарячого сонця. Свічка буде символізувати нашу любов до рідного краю і пошану до неньки України. 

Коли свічка загориться, починають читати учні.

Ой сяяла Свічечка, сяяла,

Як у віночку та й стояла.

Ой на столі, на престолі.

Подай, Боже, щастя й долі.

Ой сиділа горличка на пеньку, на пеньку,

Гарная свічечка у вінку, у вінку.

Гарная свічечка у вінку,

Славнії свашечки у танку.

Хтось казав: «Старе — це певні атрибути,

Народна поезія, час її забути».

Та народна пісня груди розриває,

Як і споконвіку ніжне серце крає.

А в серці радість і тривога.

Чекаєм ми обрядів нових.

З радістю, щирістю, Божою милостю.

Чекаєм ми обрядів нових.

Шануйте всі традицій силу,

Щоб відродити Україну.

З радістю, щирістю, Божою милостю.

Щоб відродити Україну.

Ми всіх присутніх привітали,

Долі щасливої бажали.

З радістю, щирістю, Божою милостю.

Долі щасливої бажаєм!

Учитель. Любі діти, Шановні гості! Наше свято закінчилося. Дякуємо усім за увагу. Ви дізналися сьогодні про незвичайний поліський обряд женити комина. Розкажіть про нього своїм батькам, друзям. Обряд свідчить про незвичайну працьовитість наших предків, які використовували кожну можливість, щоб примножувати добробут родини. На згадку про свято прийміть свічки ці, як обереги ваших осель і думок.

У тобі, вогонь, тепло і добро,

У тобі, вогонь, сила і мудрість.

Гори, вогню, ясно,

Хай світ твій буде красен.

Як прийдете додому, поставте цю свічечку на письмовий стіл та загадайте бажання. Воно неодмінно збудеться. До побачення!