Тема. Зарічненщина в цифрах. Перевірка додавання відніманням. Складені задачі, розв’язання яких спирається на правило знаходження невідомого доданка.
Мета. Узагальнити знання учнів про зв’язок дій додавання і віднімання; закріпити вміння складати обернені задачі, робити перевірку додавання відніманням; удосконалювати обчислювальні навички учнів; прищеплювати любов до свого краю і бажання більше зна¬ти про нього.
Обладнання: символи Зарічного: прапор, герб та туристичний герб; фотографії визначних місць, таблиці-завдання, картки-завдання із цифрами, які містять цифрові дані про наш район, схеми до задач, підручник.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
- Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з історією нашого районного центру Зарічного, проведемо наукове дослідження етапів його розвитку, дізнаємося, чим славне це селище міського типу, дізнаємося більше і про наш Зарічненський район.
Провести це дослідження нам допоможуть наші знання і вміння з математики. На уроці ми навчимося робити перевірку додавання відніманням, закріпимо вміння складати обернені задачі. Виконуючи ці математичні дії, відкриємо для себе сторінки життя нашого краю.
III. Перевірка домашнього завдання.
Один з учнів біля дошки записує розв’язання задачі виразом та рівнянням.
Взаємоперевірка прикладів № 322.
IV. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Математичний диктант «Обчислення дат з історії Зарічного». А зараз ми коротко ознайомимося з історичними датами, пов’язаними з історією нинішнього селища Зарічного і виконаємо задачі на додавання і віднімання багатоцифрових чисел.
1. Перша документальна згадка з 1480 року представляє Зарічне під назвою Погост. Тоді це було маленьке сільце прирічкового значення. 27 вересня 1481 року в своїй грамоті король Казимір дає дозвіл мінському купцеві Терешковичу вести в містечку Погост «торгівлю водою і сушею без сплати мита». У назві його криється однозвучне староруське слово з різними значеннями: «місце зупинки князів під час збору данини», «кладовище» «поселення навколо князівського стану», «церква з кладовищем». Але найдавніше значення погосту – це «постоялий двір, на якому тимчасово зупинявся князь і духовні особи». Звідси очевидно, що у слові погост закладено поняття «гість», «гостити», «погостити». Обчисліть, скільки років минуло від першої пи¬семної згадки про наш райцентр.
2. У 1946 році Погост перейменований на Зарічне, а Морочнівський район - у Зарічненський, районний центр перенесено з Морочного в Зарічне. Обчисліть, скільки років минуло від запрова¬дження нової назви.
3. Датою визволення району від німецько-фашистських загарбників можна вважати 10 липня 1944 року, коли в результаті успішно проведеної операції «Багратіон» військами 2-го Білоруського фронту було звільнено від окупантів села Сенчиці, Дубчиці, Ніговищі, Прикладники, Гориничі, Омит. Обчисліть, скільки років минуло з часу визволення району від німецько-фашистських загарбників.
4. У 1947 році введено в дію місцеву Зарічненську електростанцію. Обчисліть, скільки років минуло від того дня, коли в Зарічному загорілася вперше електрична лампочка.
5. 1 вересня 2002 року відкрито радіорелейну станцію «Зарічне». Для жителів району стають доступні загальноукраїнські телевізійні програми. Обчисліть, скільки років телевізійна вежа-ретранслятор обслуговує зарічненців.
6. У 1985 році Зарічне з Дубровицею з’єднує нова асфальтована дорога. Відкривається міст через річку Стир між селами Старі Коні й Іванчиці. Обчисліть, скільки років діє міст через річку Стир між селами Старі Коні й Іванчиці.
V. Усний рахунок «Скільки років пам’ятникам Зарічного».
1. 28 листопада 2000 року на центральному майдані селища Зарічного відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку.
2. 26 квітня 2001 року відкрито пам’ятник «Жертвам Чорнобиля».
3. 22 листопада 2008 року до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні в Зарічному відкрито та освячено пам’ятний знак жертвам Голодомору.
4. У 1968 році в селі Дібрівськ відкрито пам’ятник газеті «Червоний прапор», яка друкувалася тут у 1943 році.
5. У 1928 році в селі Ніговищі було виявлено кладовище воїнів російської та німецької армії.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
Взаємозв’язок дій додавання та віднімання.
- Подивіться уважно на записи і поясніть їх.
Якщо 9 + 3 = 12, то 12 – 9 = 3.
Якщо 15 – 5 = 10, то 5 + 10 = 15.
Учні повинні пояснити, що в першому прикладі перевіряли, чи правильно знайшли суму чисел. Суму чисел перевіряли дією віднімання. Потім учні пояснюють другий рядок і приходять до висновку: щоб перевірити, чи правильно знайшли різницю, треба виконати дію на додавання, тобто до різниці додати від’ємник, і ми одержимо зменшуване.
2. Робота з правилами. Учні розв’язують по одному прикладу з № 324.
3. Міні-підсумок: як перевірити віднімання? додавання?
VІІ. Фізкультхвилинка.
VІІІ. Закріплення та осмислення знань.
1. Аналіз задачі № 326.
2. Розв’язання задачі № 327.
3. Розв’язування задач краєзнавчого змісту.
1. Із середньовічних документів відомо, що в 1561-1566 роках у Погості Зарічному налічувалось 6 дворищ (20 будинків). У будинку проживало в середньому 6 чоловік. За першим Всеросійським переписом 1807 року в Погості Зарічному зафіксовано вже 647 жителів. На скільки збільшилося число жителів цього населеного пункту? Учні складають план розв’язання задачі фронтально, а потім записують дії з поясненням.
2. Не обминула нашу землю і війна. У роки Другої світової війни загинуло багато жителів нашого району. Вони брали участь у боротьбі за визволення від німецько-фашистських загарбників. Багато з них були мобілі¬зовані або пішли добровольцями в Червону армію. За даними державного архіву Рівненської області складемо задачі на правило знаходження невідомого доданка. У період Великої Вітчизняної війни в районі було призвано на військову службу 5034 чоловіки. Вияснимо, скільки з них не повернулося з фронту, якщо в живих залишилося 3616 чоловік.
3. 183 жителі району під час війни пішли в партизанські загони. Вияснити, скільки серед них було жінок, якщо чоловіків було 157.
4. Ви знаєте назви багатьох населених пунктів району, а от скільки мешканців у них проживає, знає не кожен. Я пропоную вам цікаві цифри: число жителів кожного населеного пункту. Пропоную попрацювати попарно і розв’язати задачі на додавання і віднімання багатоцифрових чисел, використовуючи наявні дані.
4. Робота в парах. На парту пропонується один із даних зразків:
1. Зарічненська селищна рада об’єднує села Чернин, Іванчиці та селище Зарічне. Число жителів Зарічненської селищної ради – 7974. Визначити, скільки мешканців проживає в селі Чернин, якщо в Зарічному їх 6940, а в Іванчицях – 800.
2. Борівська сільська рада об’єднує села Борове, Млинок та Лисичин. Число жителів Борівської сільської ради – 2459. Визначити, скільки мешканців проживає в селі Млинок, якщо в Боровій їх 2459, а в Лисичині – 178.
3. Вичівська сільська рада об’єднує села Вичівка, Бродниця та Бутове. Число жителів Вичівської сільської ради – 2658. Визначити, скільки мешканців проживає в селі Бродниця, якщо у Вичівці їх 1397, а в Бутовому – 432.
4. Дібрівська сільська рада об’єднує села Дібрівськ, Вовчиці та Зелена Діброва. Число жителів Дібрівської сільської ради – 2639. Визначити, скільки мешканців проживає в селі Вовчиці, якщо в Дібрівську їх 1815, а в Зеленій Діброві – 173.
5. Кухітсько-Вільська сільська рада об’єднує села Кухітська Воля, Острівськ та Ждань. Число жителів Кухітсько-Вільської сільської ради – 2639. Визначити, скільки мешканців проживає в селі Острівськ, якщо в Кухітській Волі їх 1937, а в Ждані – 203.
5. Порівняння багатоцифрових чисел.
За поданими картками скласти таблицю «Най-най…»:
Найбільша сільська рада в районі – Зарічненська селищна: 7974 жителів та сільська Серницька 3666 жителів.
Найменша сільська рада – Омитська 180 жителів.
Найменше жителів проживає в селі Гориничі – 38.
Найбільше жителів проживає в селі Серники – 2818.
- У яких селах району проживає менше 100 мешканців? (У Коморах – 68, у Гориничах – 38, у Річках – 79, Котирі – 77, в Омиті – 80, у Ніговищах – 62, у Кутинку – 73). Значить, це найменші села району. У певний період історії хтось не зробив чогось важливого, аби життя в цих селах процвітало.
ІХ. Узагальнення та систематизація знань.
Гра на уважність. Один учень називає приклад на додавання або віднімання, а другий його перевіряє.
Х. Домашнє завдання.
№ 329, 330 на ст. 53
ХІ. Підсумок уроку.
Рефлексія.
- Що нового ви дізналися про наш район на уроці?
- Із якими задачами познайомилися?
Немає коментарів:
Дописати коментар